Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Каталог файлів
7 клас Географія 17 квітня 2020 р.
| [ Викачати з сервера (24.4 Kb) ] | 16.04.2020, 20:21 |
| 7 клас географія 17 квітня 2020 р.
Тема:Висотна поясність гір Євразії. Зміна природи Євразії людиною. Найвідоміші об'єкти природної спадщини ЮНЕСКО.
1. Висотна поясність. У Євразії, де гірські системи неоднакові за висотою, розташовані в усіх географічних поясах і на різній відстані від океанів, висотна поясність дуже різноманітна.
На півночі материка в горах тільки чотири пояси змінюють один одного. Рідкостійні ліси піднімаються до висоти 700 м, далі вгору розташований пояс кедрового стелюха, який поступово змінюється гірською тундрою. Верхівки гір охоплені поясом вічних снігів.
Із просуванням на південь кількість висотних поясів зростає. Так, в Альпах, найвищих горах Європи, налічують п'ять висотних поясів, які закономірно змінюють один одного. Приблизно до 800 м над рівнем моря піднімаються букові та дубові ліси, що утворюють нижній пояс. Далі, до висоти майже-2000 м, переважають ялина, бук, сосна тощо. Це пояс хвойних і мішаних лісів, багатий на тваринний світ. Вище поширені субальпійські луки, де переважають високогірні чагарники - рододендрон, кедровий стелюх, яловець. Луки в Альпах є цінними пасовищними угіддями. Далі вгору, майже до снігової лінії, розкинувся альпійський пояс, де в умовах холодного клімату панують низькотравні луки. Найвищі гребені хребтів охоплені поясом вічних снігів. В Альпах є кілька національних парків, у яких одночасно охороняють природу та розвивають туризм. Тут багато гірських зимових курортів.
Висотні пояси «повзуть» угору. Через глобальне потепління висота снігової лінії в Альпах неухильно піднімається. Так само помітні зміни й у Скандинавських горах, де межа лісу піднялась на 150 м. Найбільших успіхів у «скелелазінні» досягли береза, ялина й сосна, що тепер звично ростуть на 500-700 м вище від колишньої межі лісу.
Найбільшу кількість висотних поясів у горах Євразії мають південні схили Гімалаїв. Тут, біля підніжжя, поширені заболочені тропічні ліси. Для них характерні чагарникові зарості, густо перевиті ліанами. Далі вгору, приблизно до висоти 1000 м, росте гірський тропічний ліс. Піднявшись іще на кілометр, можна натрапити на субтропічну вічнозелену рослинність. Вище неї починають переважати рододендронові й мішані ліси з підліском із низького бамбука. Іще кілометр угору — з'являються хвойні та листопадні ліси зі смереки, модрини, яловцю. Верхня межа лісу перебуває на висоті 3500 м.
Вище лісового поясу розташовані субальпійські чагарникові зарості та криволісся, які поступово переходять у луки. Примули, анемони, маки та інші квіткові рослини піднімаються до снігової лінії. На вічних снігах і льодовиках життя майже не існує. Ніде у світі немає такої кількості висотних поясів, як у
Гімалаях. Цікаво, що на їхніх північних схилах через надзвичайну сухість утворилося тільки два пояси -гірські пустелі, які одразу переходять у пояс вічних снігів.
Факти сьогодення
Через туристів Гімалаї втрачають ліси. За останні півстоліття площа лісів у Гімалаях скоротилася до 25 %, а подекуди й до 15 %. Головна причина прискореного знищення лісів у цьому гірському королівстві - швидке зростання пішохідного туризму, адже для обслуговування іноземних туристів палива потрібно значно більше, ніж для побуту невибагливого місцевого населення.
2. Зміни природи материка людиною
Найбільших змін зазнали природні ландшафти в районах із високою густотою населення, розвинутою промисловістю й сільським господарством: Південна, Східна, Південно-Східна Азія, Західна Європа.
Активна господарська діяльність спричинила виникнення низки несприятливих явищ та процесів: засолення, заболочування, прискореної ерозії ґрунтів, обміління річок, замулювання водоймищ, забруднення природного середовища відходами сільськогосподарського й промислового виробництва, різкого скорочення й навіть зникнення багатьох видів тварин і рослин.
Скорочення площ лісів у Європі. Тварини, які колись їх населяли, — бурі ведмеді, росомахи, рисі, зубри, олені — збереглися лише на заповідних територіях. Унаслідок безконтрольного полювання деякі тварини взагалі зникли.
В Азії нині вирубують ліси такими швидкими темпами, що вчені пророкують їх зникнення протягом найближчих 50 років. В азіатській частині розорано й більшість степів. Негативним наслідком такої діяльності людей є збільшення площі пустель.
Природа материка потребує охорони. Необхідно створювати заповідні території, бережливо використовувати природні багатства, запобігати екологічним катастрофам.
3. Охорона природних комплексів Євразії
Із метою збереження природних комплексів на території Євразії створено численні національні парки й заповідники, де охороняють тварин і рослин, елементи довкілля — гори, озера, джерела, льодовики тощо. Рідкісні рослини й тварини охороняє Всесвітній фонд охорони природи. Створено міжнародну Червону книгу, куди занесені й підлягають охороні тварини й рослини, над якими нависла загроза вимирання.
3. Найвідоміші об'єкти природної спадщини ЮНЕСКО
Ліпарські острови (Італія) — група вулканічних островів у Тірренському морі на північ від Сицилії. Утворені приблизно 260 000 років тому під час вулканічної активності. На острові Стромболі є активний вулкан.
Національний парк Казіранга (Індія) — у парку є тропічні ліси, річки, луки, де охороняють слонів. Тут мешкає найбільша (2/3 світовій чисельності) у світі популяції однорогого носорога. Також у парку можна побачити бенгальських тигрів, індійських слонів, водяних буйволів, болотних оленів та інших диких тварин.
Національний парк Комодо (Індонезія) — тут охороняють єдину у світі популяцію «драконів Комодо» — найбільших на планеті ящірок.
Національний парк «Три паралельні річки» (Китай) — сюди належить верхів’я трьох великих річок Азії: Янцзи, Меконґу й Салуїну. Завдяки особливостям рельєфу й розмаїтості клімату тут збереглися різноманітні види рослин давніх епох. Район заслужено вважають найважливішим «біогенетичним фондом планети».
Острів Сокотра (Ємен) — всі наземні молюски, що мешкають тут, 90 % рептилій і третина рослин є ендеміками, тобто трапляються тільки на цьому острові. Цей факт пояснено тим, що Сокотра — це уламок африканського континенту з гірським рельєфом. Ця частина континентальної плити відокремилася від Африки близько 6 млн років тому. Опинившись в ізоляції, без впливу зовнішнього світу, місцева природа розвивалася особливим, власним шляхом, набуваючи при цьому унікальних ознак.
Національний парк Читван (Непал) — тут охороняють носорогів, слонів, оленів, буйволів, тигрів.
Букові праліси Карпат (Україна, Словаччина) — транснаціональний природний об’єкт, що містить десять окремих масивів завдовжки 185 км. Лише тут найкраще зберігся генофонд бука лісового та низка інших видів з його ареалу.
ЗАВДАННЯ Позначте на контурній карті:
1) найбільші заповідні території Євразії;
2) найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО.
• Які види господарської діяльності порушують природні комплекси у вашій місцевості?
• Які заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації у вашій місцевості, ви можете запропонувати?
|
|
Категорія: Географія | Додав: tosyaduylovskaya |
| Переглядів: 217 | Завантажень: 6
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|