Літературне читання

Тема Чомга і весна( продовження)

                Тестування

1. Де знаходилося Синь-озеро?

а) У степу;

б) в лісі;

в) за селом.

2. Чому Чомга не подалася на південь?

а) Не могла розстатися з рідним Синь-озером;

б) у неї було поранене крило;

в) не могла залишити каченят.

3. На чому грілася Чомга?

а) На камені-валуні;

б) на купі очерету;

в) на купі хмизу.

4. Що тримав у дзьобі качур?

а) Рибку;

б) пучок трави;

в) пучок водоростей.

5. Скільки каченят вивелося у Чомги?

а) Четверо;

б) троє;

в) п’ятеро.

6. Які дерева були в захваті від качки з каченятами?

а) Сосни і верби;

б) сосни і ялини;

в) ялини і дуби.

Відповіді: 1б; 2а; 3а; 4в; 5а; 6б.

5. Читання твору учнями «ланцюжком»

6. Робота в групах

Поділ тексту на частини.

Складання плану

1) Чомга живе на Синь-озері.

2) Важка зимівля.

3) Весна прийшла.

4) Зустріч з качуром.

5) Вилупилися каченята.

6) Веселі розваги каченят.

7) Чомга і грайливий табунець припливли до Валуна.

7. Переказ твору за складеним планом

8. Гра «Засічка — кидок»

За командою «кидок» усі учні починають читати текст напівголосно.

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)

Під час повторного читання учні переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

9. Цікаво знати!

Качки — настільки звичні для нас улюбленці, що, здавалося б, не можуть нас нічим здивувати. Але придивіться до цих птахів — навіть їхня анатомічна будова дивовижна. Наприклад, кут зору в диких качок дорівнює 360 градусів, що дає змогу швидко помічати хижака. Шийних хребців у качок навіть більше, ніж у жирафа. А повік — аж три!

Качки можуть плавати навіть у дуже холодній воді — завдяки особливому жировому покриттю на пір’ї, яке робить пір’я водонепроникним. До речі, це покриття качки розподіляють по пір’ю самостійно дзьобом — від хвостового пір’я по всьому пір’яному покриву. На шкірі качиних лап мінімум нервових закінчень, тому качині лапки не мерзнуть, навіть коли птахи ходять по льоду. Гуси й качки могли би витримати морози до -110 °С! Але таких на землі, на щастя, не трапляється.

Крякання качок теж викликає подив. По-перше, крякають тільки качки — тобто самки. Селезні зберігають мудре мовчання. По-друге, качине крякання не створює відлуння. Насправді, звісно, відлуння є, просто його досить складно почути, бо качка знаходиться на воді, і звук відбивається вгору від водяної поверхні.

Качки — знамениті рекордсмени. Вони пірнають на глибину понад 6 м, щоб добути їжу. Здолали качки не тільки глибини, але й висоти. Якось літак, що пролітав над американським штатом Невада, ударив дику качку. Трапилося це на висоті 6300 м! На сьогодні це качиний рекорд. Одного разу довгоносий крохаль розвинув швидкість близько 160 км на годину, коли побачив, що його «переслідує» літак. Пересічна дика качка може пролетіти за день більше 500 км!

Качки вміють розводити рибу! Птахи можуть їсти практично весь день, без перерви пірнаючи під воду й здобуваючи то водорість, то личинку комара, то невеличку рибку, то жабеня. Риби від тих дій більшає, бо качки своїми широкими дзьобами піднімають намул і залишають у ставку свій послід. І у ставку з’являється багато мікроскопічних водоростей, які і споживає риба.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким твором ознайомилися на уроці?

— Що вам найбільше запам’яталося?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати ілюстрацію до твору.