Статистика
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
|
Каталог файлів
6 клас Музичне мистецтво 27 квітня 2020 р.
[ Викачати з сервера (21.5 Kb) ] | 26.04.2020, 19:17 |
6 клас Музичне мистецтво 27 квітня 2020р.
Урок 31 Тема. Шляхами симфонії.
Тема. Шляхами симфонії.
Новий матеріал для засвоєння.
Особливості симфонічної музики відомих композиторів.
Пригадуєте, ми слухали симфонію №5 Л. Ван Бетховена? Протягом років цей жанр змінювався, і в кожного композитора звучав по-різному. У симфонію впліталися російські, українські, німецькі, польські, угорські, французькі та інші мотиви народних пісень і танців. Багато мелодій мандрували з країни в країну, залишалися неповторними під пером майстрів та звучали в оркестрі. Навіть маленький наспів дає слухачеві можливість одразу впізнати твір... Ось дивіться: тільки чотири звуки, котрі постійно повторюються впродовж твору, — і стає зрозуміло, що це П'ята симфонія Л. Ван Бетховена.
Мелодії симфоній Петра Чайковського теж швидко закарбовуються в пам'яті. В них — усе: подих полів та їхня широта і безкрайність, радість кохання й печаль втрат і розлук. Тож насолодімося музикою великого мелодиста.
Прослухайте П. Чайковський. Симфонія №6 (І ч., експозиція).
Симфонічна творчість П. Чайковського та особливості симфонії № 6.
У музиці П. Чайковського — прагнення людей до щастя, свободи, боротьба проти зла й підступності. Композитор писав: «Я дуже хотів би, щоб музика моя поширювалася серед мас і зростала кількість людей, котрі її люблять, знаходять у ній розраду та опору». У цих словах Петра Ілліча Чайковського визначено завдання його мистецтва, котре він вбачав у служінні музиці та людям.
П. Чайковський створив новий тип симфонії, яку можна назвати симфонією-драмою та симфонією-трагедісю.
Симфонія №6, відома під назвою «Патетична», була останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею». Композитор написав влітку 1893 року, а в жовтні того ж року вона була вперше виконана у Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням самого автора.
Симфонія №6 сі-мінор написана для великого симфонічного оркестру подвійного складу включно із флейтою пікколо.
Симфонія складається з чотирьох частин:
1. Adagio. Allegro поп troppo.
2. Allegro con grazia.
3. Allegro molto vivace.
4. Фінал. Adagio lamentoso. Andante.
Прототипом симфонії можна вважати італійську увертюру, що склалася при Доменіко Скарлатті наприкінці XVII століття. Попередницею симфонії була оркестрова сюїта. Ян Стаміц і Франтішек Ріхтер були авторами перших симфоній. Вони також започаткували новий тип оркестру.
Засновником класичної моделі симфонії вважається Й. Гайдн. У класичній симфонії тільки перша та остання частини мають однакову тональність, а середні пишуться в тональності, спорідненій з головною, за якою і визначається тональність усієї симфонії. Найвидатніші представники класичної симфонії — В.А. Моцарт та Л. Ван Бетховен.
До оркестрів Гайдна і Моцарта входили такі інструменти: дві флейти, два гобої, два фаготи, дві валторни, одна-дві труби, пара литаврів і струнний квінтет (перші та другі скрипки, альти, віолончелі, контрабаси); іноді вводились і кларнети.
Пізніше з'явилася романтична симфонія, яка об'єднала в одне ціле класичну форму і романтичний пісенний характер тем. У цей час зароджуються і програмні симфонії. У творчості композиторів-романтиків Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Г. Берліоза, Й. Брамса, П. Чайковського є незабутні мелодичні симфонії. А вже з кінця XIX та в XX столітті чіткі форми симфонії ламаються. З'являються симфонії з різною кількістю частин — від однієї до одинадцяти. Необов'язковим стає використання сонатної форми. Після 9-ї симфонії Бетховена композитори частіше стали вводити в симфонії вокальні партії.
Симфонія в українській музиці утвердилася дещо пізніше. Першим твором, названим симфонією, вважають «Концертну симфонію» Д Бортнянського. Інтерес до оркестрової музики в Україні пожвавився у другій половині XIX ст.: «Юнацьку симфонію» створив М. Лисенко, «Українську симфонію» — М. Калачевський. Спираючись на досягнення зарубіжної класики, вони пишуть яскраві та оригінальні симфонічні твори, в яких є українські народні мотиви. Найвидатніші досягнення українського симфонізму у XX столітті пов'язані з іменами Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та С. Людкевича.
Серед сучасних українських авторів симфоній — В. Киреико, В. Сильвестров, Є. Станкович, Б. Буєвський, Ю. Іщенко, І. Поклад та інші.
ТИПИ СИМФОНІЙ
За формою 3-частинна, 4-частинна, 5-частинна і т.д.
За стилем Докласична, класицистична (класична), романтична тощо
За естетичними категоріями Симфонія-драма, симфонія-трагедія, симфонія-пастораль, симфонія- концерт,
симфонія-ораторія тощо
За сюжетністю Програмна, непрограмна
Розучування пісні. «На безіменній висоті» (слова М. Матусовського, переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).
1.Гаї диміли під горою,
Вечірній обрій пломенів...
Нас залишалось тільки троє
Із вісімнадцяти бійців.
О, скільки їх, хороших друзів,
Лежать лишилось в темноті
Край незнайомого присілку |
На безіменній висоті... | (2)
2.Ракета падала, світила
Вогонь, як зірка, догоряв...
Кого в бою тім не скосило -
Назавжди все запам'ятав.
Вік не забуде, не забуде
Атаки лютії оті
Край незнайомого присілку |
На безіменній висоті... | (2)
3.Над нами "мессери" кружляли,
І ворог злішав з кожним днем...
Та ще міцніше ми єднались
Під перехресним артвогнем.
І як би важко не бувало,
Ти в мрії вірив золоті
Край незнайомого присілку |
На безіменній висоті... | (2)
4.У снах я бачу вас, солдати,
З ким на фронтах пройшов війну,
Землянку нашу в три накати,
Над нею звуглену сосну.
Неначе знову разом з вами
У тій задимленій путі
Край незнайомого присілку |
На безіменній висоті... | (2)
|
Категорія: Мистецтво | Додав: tosyaduylovskaya |
Переглядів: 175 | Завантажень: 2
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|