6 клас                                    українська література                   6 квітня 2020 р.

Тема: Леся Воронина – сучасна письменниця, авторка багатьох книжок для дітей. «Таємниче Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9» – фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності. ТЛ: сюжет, його елементи

Відома українська письменниця Леся Воронина (справжнє ім'я — Вороніна Олена Анастасіївна, літературні псевдоніми: Гаврило Гава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич) народилася у Києві в письменницькій родині. (Назвали Лесею на честь Лесі Українки, та в паспортному столі не захотіли записувати, сказали: "Таково імені нєту", а Леся, мовляв. — похідне від Лариси або Олександри, тож мама записала мене Оленою. Та я все життя Леся). Дід Прохор Воронин — був письменником, тато художником-оформлювачем та реставратором. Мама перекладала книжки з кількох європейських мов. Маленька Леся почувалася білою вороною, бо розмовляла у російськомовному Києві українською. Рано почала читати. І сама дуже швидко почала вигадувати різні історії. (Мені здавалося, що це є в кожної людини. З подивом дізналася, що такі здібності мають не всі, а діти ж люблять різні цікаві історії! Я й стала таким собі неформальним лідером у садку, а потім у школі. Мої однокласники страшенно любили слухати ті кумедні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зростала в літературному середовищі, письменники здавалися мені якимись особливими, унікальними — куди вже мені до тих небожителів?! Але все одно писати почала рано (для себе, десь у першому класі?.

Навчаючись у школі, зацікавилася українським фольклором, співала у хорі "Гомін", а також захопилася східними двобоями та йогою. 1972 р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчила 1979 р. За роки навчання встигла попрацювати кур'єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною (автостопом) та Польщею (на байдарках). 1987—1991 рр. — редактор відділу літератури та мистецтва журналу "Україна". З 1991 року працювала у дитячому журналі "Соняшник" (з 1992 до 2006 — головний редактор часопису). Нині — автор та ведуча програм на радіо Культура. Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей, бо вважає, "що найкращі люди — це діти й підлітки, вони щирі й безкомпромісні. Вони вірять, що світ можна змінити на краще, вміють дружити й жертвувати собою заради іншого, сприймають життя оголеними нервами. Це вже потім на людині наростає захисний панцир і вона вчиться йти на компроміси, пристосовуватися й відмовлятися від найцінніших речей заради грошей, слави, посади... "

В одному з інтерв'ю Леся Вороніжа зауважила:

Мені здається, що найгірші вчинки людина робить під впливом страху. Наше суспільство ніби й справді заражене вірусом страху, і я дуже хочу, щоб ми його позбулися. Щоб ми не привчали своїх дітей змалечку пристосовуватися й озиратися на всі боки, втягнувши голову у плечі. Отож, герої моєї пригодницько-фантастичної повісті, потрапляючи у небезпечні, а часом і неймовірні ситуації, вчаться долати переляк і перемагати власну слабкодухість, рятуючи інших. А ще я переконана, що сміх це неймовірно сильна зброя, адже всі паскудства у світі роблять люди, цілковито позбавлені почуття гумору.

— Як же подолав страх, цю тяжку недугу людства, головний герой повісті Лесі Ворониної "Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9"? Вам цікаво, як цьому звичайному українському хлопчині, звичайнісінькому боягузові, вдалося врятувати Землю від космічних прибульців, які заразили більшість людей вірусом страху? Тож для цього пориньмо у світ пригод, романтики, фантастики, починаймо нашу захоплюючу подорож сторінками повісті.

Прочитай повість «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9»