7 клас      українська література    7 жовтня 2020 р.

Тема: Іван Франко «Захар Беркут». Лідерські якості головного героя твору

Екранізація твору "Захар Беркут"

• Літературна вікторина

1. Основний рід діяльності тухольців.
2. І. Франко у творі називав Максима дитям...
3. Вік Захара Беркута.
4. Сила природи, до якої найчастіше звертався З. Беркут.
5. Мирослава могла вільно рухатися у ворожому стані за допомгою...
6. «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть»,— так зазначав...
7. Під час битви тухольців з татарами З. Беркут займався...
8. Хто в дитинстві виховував Мирославу?
9. Характер, проявлений Мирославою у поєдинку з ведмедицею.

• Бесіда:

1. Яке місце у повісті відводиться Захару Беркуту? (Уже самою назвою своєї повісті Іван Франко поставив Захара Беркута на чільне місце серед усіх героїв твору.)
2. Чи був Захар чаклуном? Якщо ні, то чим він причаровував до себе людей? (Його любили і шанували всі тухольці, визнавали своїм ватажком, підкорялися його наказам. Перед самою смертю, звітуючи перед народом і своєю совістю, більш ніж 90-літній Захар Беркут сказав, що він старався щиро служити громаді весь вік. «Громада — то був його світ, то була його ціль життя». Незважаючи на похилий вік, він невтомно працює для громади: порядкує на пасіці, в саду, збирає зілля в горах, лікує. Коли ж з’явилися вороги, Тугар Вовк приєднався до них, а старий Захар не може змиритися з тим, що його односельці стануть підневільними князя, і вступає в боротьбу за право громади. «Життя лиш доти має вартість,— говорить він частенько,— доки чоловік може помагати іншим».)

ІV. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку. Мотивація навчальної діяльності

• Слово вчителя

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття, яке вони проявляють у життєвій боротьбі.                                                                                            І. Франко

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

• Колективне складання плану до характеристики образу Захара Беркута

1. Захар Беркут — ватажок тухольської громади.
2. Перевага громадських інтересів над особистими, патріотизм.

• Які інтереси Захара Беркута переважають — громадські над особистими, чи навпаки? (Захар Беркут сильний своєю любов’ю до рідної вітчизни, людей. На перше місце він ставить не особисті інтереси, а громадські, народні.)
• Зачитайте відповідь, яку дав Захар Беркут посланому від монголів Тугарові Вовку. Чому так вчинив Захар? (Захар у складній ситуації, адже тут ішлося про долю його Максима, керується громадськими інтересами, які він ставить понад усе. «...Міняти одного хлопця на руїни наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада», і тому дає гідну відповідь бояринові: «Лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини»).
• Яка риса Захара Беркута тут проявляється?
• Чи легко було йому прийняти рішення, яке стосувалося долі власного сина?
• Зверніть увагу, яким показаний Захар Беркут під час відповіді Тугарові Вовку? («Лице [Захара] палало дивним огнем при тих грізних словах».)
• Що це за «дивний огонь»? (Той дивний огонь, яким освітлене обличчя старого чоловіка, то святий огонь патріотизму, який кличе людину на подвиг і вищий за всі інші почуття.)

3. Любов до сина.

• Розкажіть про відносини батька до сина Максима. («Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі».)
• Після таких слів, чи можна стверджувати, що у батька Захара любляче серце?    

4. Глибока мудрість і розсудливість.

• У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців? (Захар Беркут складає план знищення монголів, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинці й загіряни, він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мудрість, світлий розум і передбачливість. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! » — говорив Захар Беркут.)
• Якими були вірування тухольців? Кому найбільше молився Захар? (Мудро чинить Захар, звертаючись по допомогу до сонця — «великого преясного володаря світу». Адже віра єднає людей. «Слова його гарячі, могучі, тремтіли у свіжім раннім повітрі. Слухали їх не тільки тухольці. Слухали їх гори..., слухала їх сперта хвиля потока...» Захар — язичник, але з вуст його звучить світла молитва. Він славить сонце як джерело життя на землі.)

5. Чесність Захара Беркута.

• Яку тезу можна було б сформулювати далі про особливості характеру Захара, прослухавши такі його слова: «Беркути додержують слова навіть ворогові-зрадникові»?

6. Заклик бо єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.

• До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців? (Він закликає до єдності і згуртованості. Тухольці перемогли ворога не тільки своєю зброєю, а й мудрістю і мужністю, згуртованістю. «Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».)

Ці слова Беркута звучать як заповіт нащадкам. Виконання його є найкращим пам’ятником для наших прадідів і для тих, хто у своїх творах з такою силою чуття описував їх.

• Проблема вибору Захара Беркута у вирішальній ситуації
• Характеристика образів ворожого стану

Цитатна характеристика Тугара Вовка

• «...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів».

• «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...»

• «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду...»

• «Тільки мені ви затроюєте життя в тім раю».

• «Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним».

• «Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю...»

• Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».

• З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів».

• «...Тугар Вовк у битві над Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. ...Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися».

• Максим: «Ти глянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого Чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира».

• «...Зрадника, чоловіка, що потоптав сам свою честь, котрому проте ніяка честь не належиться».

• Максим: «У мне пута на руках, а в тебе на душі!»

• «Коб тільки мені по тих трупах дійти до власті й сили,— обернувся б і я лицем проти них. Але сей поганець, сей Максим,— то мені борець! А хто знає, може, й він міг би послужити до моєї цілі? Треба використати його, коли його маю в руках. Тепер, коли він у моїх руках, треба приєднати, вкоськати його трохи,— хто знає, на що ще може він пригодитися».

• Бурунда: «Псе блідолиций. Подвійний зраднику — се твоя вина! Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо!»

• «Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках...»

• Т. Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник.
• Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом.

На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.

Бесіда за питаннями

• Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті?

• Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

• Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту?

• Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано?

• Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

• Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

• Що відомо про минуле боярина?

• Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

• Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди? Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте.

• Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

• З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка? Свої думки вмотивуйте.

Орієнтовний план-характеристика Т. Вовка

1) Т. Вовк — тухольський боярин.

2) Портрет і зовнішність.

3) Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору.

4) Риси характеру: а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість.

5) Прагнення героя: а) поневолити народ; б) розруйнувати і розповсюдити розбрат; в) задовольнити власні потреби.

6) Т. Вовк — подвійний зрадник.

Проблемна ситуація

Як ви розумієте подані вислови і як вони стосується Тугара Вовка?

Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.

Народна мудрість

Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам.

Й.-Г. Займе

Боягузи помирають багато разів і до смерті.

В. Шекспір

Проблема вибору Тугара Вовка у вирішальній ситуації

Бегадир Бурунда

• Хто такий Бурунда?

• В чому виявилася жорстокість цього загарбника?

• Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима?

• Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина.

• Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців?

• Яким чином бегадир був готовий до смерті?

• Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим?

Пета, монгольське військо

• Якої шкоди завдавали монголи Русі? В чому виявлялась їх жорстокість?

• Що допомагало монгольському війську час від часу отримувати перемогу?

• Для чого загарбники вирушили у похід через Тухлю?

• У зв’язку з чим стрімкий рух монголів був призупинений? Як вони реагували на це?

• Чи була закономірною поразка монголів у тухольській котловині?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

• Слово вчителя

Отже, «зрадництво» — це найганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Впевнена, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку.

Повість «Захар Беркут» стала популярною одразу, як тільки вийшла з друку, а ще через 2–3 роки вона помандрувала світовими шляхами.

VІІ. Підбиття підсумків уроку

VІІІ. Домашнє завдання     

Дочитати твір «Захар Беркут»

Виконати завдання на стр. 69

* Виконати завдання 1 на стр. 69