8 клас українська література 5 жовтня 2020 р.
Тема: Дума «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі.
1. Повторення поняття «дума», визначення її різновидів.
Думи — народні ліро-епічні пісні переважно героїчного характеру про важливі події історії України (починаючи з XV ст.), виконувані народними співцями речитативом (співом-декламацією) під акомпанемент кобзи чи ліри.
Думи поділяються на дві основні групи: історичні й побутові. Історичні думи відтворюють зміст героїчної боротьби українського народу проти поневолювачів (турків, татар). До них належать такі, як «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Невільницький плач». У побутових думах знайшли відображення питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» та ін.).
2. Перлина українського народного епосу — дума «Маруся Богуславка». Історична основа та зміст твору.
Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.
Маруся Богуславка — легендарна українська героїня XVI або XVII століття. Це узагальнений образ жінки-полонянки, у якому втілено високі патріотичні почуття.
Не можна сказати, що постать «дівки-бранки Марусі, попівни Богуславки» історична. Але дума є художнім вимислом, заснованим на дійсних фактах. У ній замальовується доля вродливих полонянок, котрі, як зафіксовано в літописах та усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Вони, як відомо, мали вплив на політику, тому могли зважуватись на патріотичні вчинки, подібні описаним у думі.
Про походження Марусі у творі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім’ї священика. Як і Роксолану Лісовську, Марусю захопили турки й віддали до гарему турецького султана. У новій країні Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає їй ключі від замку (і темниці). Вона використовує можливість звільнити українських козаків, які протягом 30 років перебували в полоні. Дивно, що Маруся не тікає з ними, залишається в гаремі. Показовим є те, що Маруся, яка «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного», випускає в’язнів, що 30 років були в неволі, у день найбільшого християнського свята — Великодня. Це свідчення того, що жінка не втратила духовного зв’язку з Батьківщиною, пам’ятає звичаї своїх предків.
Маруся символізує тих, хто залишає рідну країну не за власним бажанням, але все ще має міцний зв’язок із землею своїх предків.
3.Морально-етична проблематика твору.
У творі порушується проблема вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі; актуальна також проблема обов’язку, морального, внутрішнього.
4. Виразне читання думи.
Питання для самоконтролю
1.Дума «Маруся Богуславка» належить до:
А. соціально-побутових;
Б. про героїчну боротьбу українського народу проти турецько- татарських загарбників та про турецьку неволю;
В. про героїчну боротьбу українського народу проти національного поневолення.
2. З якого матеріалу була побудована темниця, у якій перебували невільники?
А. цегла;
Б. камінь;
В. дерево.
3. Скільки невільників було у неволі?
А. 300;
Б. 500;
В.700.
4.Скільки років невільники були у неволі?
А. 10;
Б. 30;
В. 33.
5. Напередодні якого свята Маруся Богуславка захотіла визволити невільників?
А. Трійці;
Б. Великодня;
В. Різдва.
6. Куди мав відправитись пан турецький?
А. у похід;
Б. до мечеті;
В. до брата у гості.
7. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона:
А. вмерла;
Б. щастя-долі не мала;
В. у темниці згнивала.
8. Яким чином Маруся Богуславка хотіла визволити невільників?
А. підсипати охоронцям снодійного зілля;
Б. дати їм зброї;
В. за допомогою ключа, що залишив пан турецький.
9. Куди Маруся Богуславка радить утікати невільникам?
А. на схід;
Б. у Богуслав;
В. у городи християнські.
10. Що Маруся Богуславка просить передати своїм батькам?
А. перстень;
Б. лист із вітаннями;
В. щоб не викупали її з неволі.
|