9 клас          українська мова              12 жовтня 2020 р.

Тема: Урок розвитку мовлення. Складання й розігрування діалогу-домовленості (наприклад: щодо озеленення шкільного приміщення) з відповідною аргументацією

Клоуз-тест.

1. Розмова двох осіб — це... 
2. Слова кожного зі співрозмовників діалогу називають ... 
3. Висловлювання однієї людини — це... 
4. Мовлення має дві форми... 
5. Процес мовлення називають... 
6. Мовленнєва діяльність має чотири види... 
7. В усному діалогічному спілкуванні поєднано види мовленнєвої діяльності... 
8. Умови, за яких відбувається спілкування, називають... 
9. Обставини, у яких спілкуються, можуть бути... 
10. Той, кому адресують мовлення, — ... 
11. Сукупність норм поведінки, правил чемності називають... 
12. Правила поведінки передбачають використання сталих висловів, так званих слів ввічливості, які інакше називають... 

Робота з текстом (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

— Прочитати текст, визначити його стиль, тему й головну думку, дібрати заголовок. Підготувати запитання для однокласників за текстом.

Діалог (парний і груповий — полілог) є найбільш поширеним видом мовленнєвого спілкування. Він організований як ряд висловлювань співрозмовників (реплік), межею між якими є закінчення мовлення одного співрозмовника та початок мовлення іншого. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає-сприймає. Отож, в усному діалогічному спілкуванні поєднано такі види мовленнєвої діяльності як говоріння й аудіювання. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів.

Репліки діалогу характеризуються стислістю й простотою синтаксичної будови, вони міцно пов’язані між собою. Розвиток діапогу, єдність мовленнєвого потоку досягають взаємозв’язком реплік-стимулів та реплік-реакцій. Репліка-стимул спонукає співрозмовника до певної реакції. Репліка-реакція може містити згоду, незгоду, уточнювати висловлене в репліці-стимулі. У свою чергу, репліки-реакції стимулюють наступні репліки, необхідні для продовження спілкування.

Як особливі мовні одиниці репліки відзначаються деякою формально-граматичною завершеністю. Деякі репліки є відносно самостійними, зв’язок між такими репліками, як правило, тільки смисловий. Проте більшість реплік тісно пов’язані та взаємозумовлені, вони становлять такі структурно-граматичні об’єднання, як діалогічні єдності. Репліки тут поєднані не лише змістом (єдиною темою), а й структурно.

Серед найпоширеніших — запитально-відповідні єдності. У відповіді на запитання може бути мінімум словесної інформації, що передається словами так і ні або словами, співвідносними за змістом (згодний, певна річ, без сумніву, це неможливо, хтозна тощо). Для висловлення позитивної відповіді використовуються конструкції: буду радий, щиро вдячний, чудова думка, люб'язно з вашого боку, із задоволенням, не заперечую. Заперечення висловлюють за допомогою слів не можу погодитись, не впевнений, це неможливо тощо.

Діалогічному мовленню властива граматична неповнота речень. Використання неускладнених синтаксичних одиниць, еліптичних речень, пропущені компоненти яких допомагає відновити ситуація.

Діалогічне усне мовлення спричинюється потребою щось повідомити, з’ясувати, спонукати (мотивом спілкування), передбачає усвідомлення співрозмовниками реальних умов спілкування (розуміння ситуації спілкування). Крім того, діалогічне спілкування передбачає зорове сприймання співрозмовниками одне одного, а також міміки, жестів, інтонації. Отже, усне діалогічне мовлення — ситуативно вмотивований і ситуаційно зумовлений процес.

Діалоги на побутові теми підпорядковуються принципам розмовно-побутового стилю. У діалогах на нейтральні теми наявний вплив книжних стилів (наукового, ділового, публіцистичного), а у діалогах, метою яких є обмін особистими враженнями, виразно відчутний вплив художнього мовлення.

Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія).

Діалог-домовленість — це розв'язання співрозмовниками питання про плани і наміри. У діалозі-домовленості використовують висловлення-повідомлення, висловлення-запитання, висловлення-спонукання, висловлення-відповідь.

У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін.

Побутовий діалог є неофіційною розмовою, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.

Діловий діалог є актом прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (3 посібника).

Опрацювання таблиці-схеми «Ситуація спілкування» 

— Доповнити таблицю. Як може змінюватись ситуація спілкування?

Розпочинаючи діалог, важливо дотримуватись етичних норм поведінки і спілкування. В офіційному спілкуванні увагу звертають на одяг, поведінку під час розмови, жестикулювання, міміку тощо. Діалог передбачає дотримання загальних правил:

а) вибір форми звертання;

б) вибір ролі мовця і слухача, або адресанта й адресата;

в) вияв зацікавленості в спілкуванні, налаштованість на сприймання іншої думки;

г) рівноправність учасників діалогу;

д) ініціативність у підтримуванні діалогу

е) уміння починати діалог, уживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання);

є) уміння швидко реагувати на репліку співрозмовника;

ж) уміння підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку;

з) уміння стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру (3 посібника).

— Прочитати рекомендації для успішного ведення діалогу, обговорити їх з товаришем по парті.

• Уважно слухайте співрозмовника, не переривайте його.
• Запитання — дуже зручна форма підтримання діалогу. Запитуйте!
• Завжди пам’ятайте, чого саме потребує від вас співрозмовник: пояснити, описати, розповісти, довести.
• Гумор і дотепи використовуйте доречно, за умови, що ви вмієте бути дотепними.
• Уживайте слова, які підкреслюють шанобливе ставлення до людини: даруйте, перепрошую, будь ласка тощо.
• Викладайте думку логічно, без зайвих подробиць.

Увага!

Хто говорить надто тихо — справляє враження невпевненої в собі людини.

Хто говорить надто голосно — утомлює співрозмовника.

Комунікативний практикум. Виконання ситуативних завдань (комунікативна і соціальна компетентність).

— Скласти діалог (12-14 реплік) за однією з поданих ситуацій, використовуючи форми ввічливості та аргументуючи свою думку. Працюючи над діалогом, відтворити ситуацію неофіційного або офіційного спілкування.

• Обговорити з товаришем під час прогулянки випуск нового альбому (кліпу, пісні) улюбленої музичної групи.
• Обговорити з товаришем на перерві нещодавно прочитану книгу, висловити враження про неї.
• Обговорити з учителем на уроці твір, який прочитав самостійно, готуючись до уроку позакласного читання.
• Домовитися з однокласниками про озеленення класної кімнати, аргументувавши потребою очищення і природного зволоження повітря у приміщенні.
• На засіданні шкільного парламенту обговорити й домовитися про декорування приміщення школи за допомогою озеленення та зонування середовища.

1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

• Обов’язкове: опрацювати теоретичний матеріал підручника, скласти й записати діалог (12-14 реплік) про враження від сучасної джазової музики або про плани і наміри організації літнього трудового табору в школі.
• За бажанням: згадати народні пісні, побудовані у формі діалогу, дослідити їх особливості у використанні мовних засобів.