Урок-ділова гра та її аналіз

Урок-ділова гра - це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри - поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності

Урок-ділова гра має свої різновиди: урок-«Еврика», прес-конференція, урок-змагання, урок-турнір, урок-спектакль, урок-«КВК», урок-аукціон та ін. Незалежно від різновидів уроку-ділової гри, їх об'єднують загальні вимоги: постановка теми, цілей та завдань гри; визначення оптимального змісту гри; розподіл ролей та визначення функціональних обов'язків учасників гри; забезпечення умов для проведення ділової гри (обладнання, наочність, оформлення приміщення, інше матеріально-технічне забезпечення); єдність взаємодії учнів у ході виконання ролей.

Класичний варіант імітаційної гри включає такі етапи: а) підготовка; б) безпосередньо сама гра; в) аналіз та підбиття підсумків гри. За типом ділові ігри бувають «жорсткі» та «вільні». У «жорстких» іграх детермінуються зміст, функції та обов'язки учнів - виконавців ролей. У «вільних» іграх визначаються лише основні напрями дій. Тут більшою мірою допускаються самостійність і творчість у реалізації основної ідеї та змісту ділової гри. Підготовка ділової гри передбачає озброєння учнів теоретичними знаннями, практичними вміннями та навичками з теми гри; підготовку учнів - «активних» і «пасивних» учасників гри.

«Активні» учасники гри - це учні, які виконують конкретні ролі у процесі гри; «пасивні» - це слухачі, які спостерігають і реагують на процес її протікання. Сам процес гри залежить від особливостей її різновидів. Аналіз підбиття підсумків гри включає: оцінку змісту ділової гри, тобто оцінку актуальності теми, правильності постановки та досягнення мети, доцільності постановки проміжних цілей і завдань, дотримання процедури проведення ділової гри, оцінку імітаційної діяльності учнів у процесі виконання рольових функцій, такту та етики спілкування.

Розглянемо окремі різновиди ділових, навчальних ігор, можливі та доцільні ролі, функціональні обов'язки виконавців ролей.

Ділова гра «Урок-«Еврика»

Можливі та доцільні ролі: «експериментатори», тобто учні, які добре працюють із прикладами, реактивами, обладнанням; «теоретики» - учні, які глибоко й вільно володіють теоретичним матеріалом; «калькулятори» - учні, які швидко та вірно здійснюють різні розрахунки; «експерти» - учні, які доповнюють, оцінюють і коригують процес і результати гри; «опоненти» - учні, які висувають нові ідеї, гіпотези на підтримку чи противагу тим, що розглядаються. Підсумки гри підбиває учитель (не виключено - разом з учнями).

Ділова гра «Урок-виробнича нарада» з теми «Виробництво зв'язаного азоту для потреб сільського господарства»

Можливі та доцільні ролі: «директор заводу», який виносить проблему на виробничу нараду, визначає коло питань та учасників наради; «інженер-статистик» - розкриває можливості виробництва зв'язаного азоту, економічну та практичну вигоду різних способів його одержання; «завідуючий технологічною бібліотекою» - розкриває історію виробництва аміаку; «старший хімік-дослідник» - коментує схему хімічної реакції та розкриває оптимальні умови одержання аміаку; «редактор заводської газети» - ставить запитання за змістом проблеми, фіксує деякі нюанси ходу наради та іншу інформацію, необхідну для статті; «головний інженер» - дає фізико-хімічну характеристику отримання аміаку на даному виробництві. Підсумки уроку-ділової гри підбиває «директор заводу» з точки зору ефективності «виробничої наради».

Ділова гра «Урок-прес-конференція»

Визначається тема прес-конференції, обираються ведучі, тобто учні, які найбільш компетентні у проблемі, що буде предметом обговорення. Усі інші учні - «журналісти», які ставлять запитання ведучим. Обладнання уроку: стіл, трибуна, мікрофон для «ведучих»; столи, таблички з назвами газет чи журналів, тобто представників преси - журналістів, кореспондентів. У цій грі лише дві ролі: роль «ведучих» і роль «журналістів». Разом із тим в ігрову діяльність включаються всі учні класу в якості вільних спостерігачів. Підсумки гри підбиваються вчителем разом з учнями.

Ділова гра «Урок-змагання»

Мета такого уроку - навчитися самостійно організовувати власну навчальну діяльність, розв'язувати дидактичні завдання; формувати вміння виділяти головне, істотне; закріплювати спеціальні та загальнонавчальні знання, уміння та навички.

У змаганнях беруть участь: окремі групи учнів, учителі (учні виконують навчальні завдання, що запропоновані вчителем; учителі виконують завдання, складені учнями). За таких умов на уроці-«змаганні» учні виступають у ролі «учителів», а вчителі в ролі «учнів». Не виключені й інші варіанти його організації (попередньо формуються команди та журі, вибираються капітани команд і голова журі). При цьому можливі такі ролі: «капітан» - учень, найбільш підготовлений, ерудований, компетентний у даній проблемі, хороший організатор; «член команди» - учень, який входить до складу тієї чи іншої команди; «голова журі» - учитель, учень-старшокласник, запрошений фахівець, компетентний у питаннях даної проблеми; «член журі» - учитель, учень, батько, представник адміністрації школи, ради школи, ради учнівського самоврядування, тобто ті, хто знає проблему та обраний відкритим голосуванням.

Ділова гра «Урок-турнір»

Мета «уроку-турніру» - включення всіх учнів одного чи двох паралельних класів у колективну, творчу, самостійну діяльність з метою закріплення, поглиблення, систематизації та узагальнення їх знань, умінь і навичок; усунення прогалин у знаннях, формування та розвиток навичок колективної праці.

Можливі та доцільні ролі: «консультанти» - учні, які займаються з відстаючими учнями; «ерудити» - учні, які готують повідомлення з теми; «аналітики» - учні, які розв'язують складні варіанти навчальних завдань; «експериментатори» - учні, які готують експеримент, дослід з теми; «голова» та «члени журі» - учні, які оцінюють виконання завдань групами або окремими учнями класів відповідно до їх ролей.

Ділова гра «Урок-спектакль»

Мета «уроку-спектаклю» - поглиблення, розширення в учнів діапазону спеціальних знань, умінь і навичок спілкування, співробітництва у процесі підготовки та виконання ролей; перевтілювання, входження в образ, проникнення ідеями, закладеними автором у ролях спектаклю. Ролі детермінуються змістом і характером твору. Це можуть бути персонажі з міфів і легенд, казок, епосу, літературних творів та ін. Оцінюється урок-спектакль за якістю виконання ролей та досягнення поставленої мети.

Ділова гра «Уроки типу КВК»

Мета уроку-КВК - розвиток пізнавальних інтересів і мотивів, ерудиції, інтелекту учнів; здібностей швидко орієнтуватись у подіях, екстремальних ситуаціях. Уроки-КВК можуть бути тематичними, проблемними, розрахованими на загальну ерудицію учасників гри. Як правило, клас (або класи) поділяється на команди, які поетапно у процесі гри виконують різні цільові навчальні завдання. Підсумки та оцінку гри здійснює журі.

Можливі та доцільні ролі при проведенні уроку-КВК: «ведучий» - учень, який дає завдання командам, стежить за часом їх виконання, дотриманням правил гри, оголошує вірні відповіді; «члені журі» - учні, які є безпосередніми виконавцями завдань; «капітан команди» - учень, який очолює команду учнів, організовує та спрямовує її діяльність, несе моральну відповідальність за їх результати; «члени журі» та «представник журі» - учні, які оцінюють роботу команд, підраховують бали, визначають та оголошують переможця.

Ділова гра «Урок-аукціон»

Мета «уроку-аукціону» - повторити та зміцнити знання учнів з теми конкретного курсу навчального предмета, продемонструвати практичне застосування знань. Готують такий урок, як правило, учитель разом із членами предметного гуртка, які організують збір предметів для «продажу», готують костюми для ведучих, забезпечують музичний супровід. Структура уроку-аукціону: привітання, повторення основних питань з теми, пояснення правил аукціону, «продаж» предметів, музична пауза, продовження «продажу», музичний фінал, підсумки.

Можливі та доцільні ролі: «продавець» предметів - аукціоніст, учень, який відкриває та веде аукціон; «покупці» - учні, які мають намір купити той чи інший предмет за знання про нього (наприклад, фізичні та хімічні властивості, процес та умови отримання речовин, галузі застосування та ін.); «музичний оформлювач» - учень, відповідальний за якість музичного супроводу аукціону. Підсумки уроку-аукціону підбиває учитель або журі, яке  обирається заздалегідь.

У процесі спостереження та аналізу уроку, що проводиться у формі ділової гри, слід зосередити увагу на таких параметрах:

доцільність вибору теми для проведення уроку-ділової гри;

правильність постановки та реалізації цілей і завдань ділової гри;

реалізація змісту та оптимального обсягу навчального матеріалу з теми гри;

правильність розподілу ролей та функціональних обов'язків їх виконавців;

якість підготовки «пасивних» учасників гри (психологічний настрій на специфічний вид навчальної діяльності, підготовка змісту гри, озброєння критеріями та способами оцінки рольової діяльності «активних» учасників гри, етика спілкування у процесі навчальної гри);

оцінка імітаційної діяльності з виконання ролей учасниками гри; оцінка ефективності уроку-ділової гри, тобто співставлення її результатів з поставленими цілями та завданнями.

Параметри кожного з описаних видів уроку-ділової гри можуть бути використані при розробці технологічної картки їх спостереження, аналізу й оцінки ефективності.

Для кожного з нетрадиційних уроків необхідно розробляти технологічну картку спостереження й аналізу, використовувати систему характерних параметрів, що розкривають їх сутність. В якості прикладу пропонуємо технологічну картку спостереження та аналізу навчальної екскурсії.

Автор: Н. Островерхова "Аналіз уроку: концепції, методики, технології"