Урок-співбесіда та її аналіз
Урок-співбесіда - це специфічна форма організації навчально-виховного процесу, де взаємодія вчителя з учнями жорстко не детермінується, а домінуючим методом його проведення є бесіда
Урок-співбесіда проводиться перед заліком, навчальною екскурсією, конференцією, диспутом, контрольною роботою. Його мета - виявити рівень навчальних досягнень учнів. У ході співбесіди констатується зміна рівнів засвоєння знань, загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок учнів; розвитку їх творчих можливостей; аналізуються помилки, виявляються прогалини у знаннях, використовуються оперативні та доцільні шляхи їх усунення; прогнозується система роботи з учнями з поліпшення засвоєння програмного матеріалу; констатується стан підготовки учнів до підсумкового уроку (заліку, диспуту, контрольної та ін.).
Урок-співбесіду доцільно проводити також перед вивченням вузлових тем програмного матеріалу. При цьому вчитель з'ясовує, чи обізнані учні з їх змістом; які набуті ними знання з цих тем у побуті, у спілкуванні з дорослими, методом самоосвіти. У цьому випадку вчитель отримує інформацію, яку використовує при підготовці до наступних уроків з метою профілактики помилок, корекції змісту навчального матеріалу, раціонального вибору методів і засобів навчання.
Урок-співбесіда в системі занять може виступати як цілісна структурна одиниця навчально-виховного процесу, розрахована на 45 хвилин, а може бути й елементом будь-якого типу уроку тривалістю до 10-15-ти хвилин. Доцільні форми співбесіди: індивідуальна, групова, фронтальна. На уроці-співбесіді реалізуються діагностична та прогностична функції навчання. Його діагностична функція полягає у виявленні рівня навчальних досягнень учнів; ступеня розвитку та вихованості учнів; рівня інтелектуального «тла» учнів даного класу.
У виявленні навчальних досягнень учнів алгоритмом співбесіди може бути: повідомлення учням теми (розділу) вивченого програмного матеріалу, з якої буде проводитися співбесіда; постановка системи логічно пов'язаних питань і завдань, що розкривають зміст теми; вибір раціональних форм організації співбесіди (фронтальна, індивідуальна, групова); вибір способів фіксації виявлених рівнів навчальних досягнень учнів (перший рівень - сприйняття, усвідомлення, запам'ятовування; другий рівень - репродуктивний, тобто використання знань у знайомій ситуації; третій рівень - частково-пошуковий, тобто використання знань у незнайомій ситуації; четвертий рівень - творчий); підбиття підсумків.
Майстерно побудована співбесіда на уроці дозволяє вчителю з'ясувати рівень ерудиції учнів; їх мови, кмітливості, нахилів, прагнень, ставлення до навчання, до певної галузі науки, до праці та людей праці. Ці та інші елементи прояву загального розвитку учнів дають йому підставу судити про рівень особистісно-утворюючого середовища класу й відповідно до цього координувати власні дії в навчально-виховному процесі; навчальний план і програму, модернізувати зміст освіти та навчання.
Урок-співбесіду можна присвятити з'ясуванню стану вихованості учнів класу. Для цього заздалегідь розробляються запитання, відповіді на які дозволять зробити певні висновки про моральні якості учнів, патріотичні та громадські почуття, знання норм права та моралі, етики та культури поведінки, дисциплінованість. Вивчення вихованості учнів - справа нелегка. Вона потребує знання характерних ознак вихованої сучасної людини, оволодіння методиками спостереження й аналізу їх прояву, тривалого часу.
Метою уроку-співбесіди може бути пропедевтика можливих помилок при вивченні складної теми чи розділу навчального курсу. При цьому педагогічно доцільним є такий алгоритм її проведення: повідомлення теми та розкриття її специфіки, важких для засвоєння елементів; пояснення цілей та завдань подальшої діяльності, її мотивація; повідомлення учням про те, що вони повинні засвоїти після вивчення теми чи розділу (знання фактів, понять, принципів, закономірностей, законів, способів діяльності); інформування учнів про ті елементи теми, які викликають труднощі при засвоєнні.
У практичній діяльності вчителі шкіл нерідко проводять урок-співбесіду з метою корекції знань, умінь і навичок учнів на основі аналізу виявлених прогалин. Можливий алгоритм їх діяльності: типізація прогалин у знаннях, уміннях і навичках учнів, тобто виявлення в них загального та одиночного; визначення оптимального змісту навчального матеріалу для корекції знань; розробка диференційованих (усних і письмових) завдань, спрямованих на усунення прогалин; забезпечення зворотного зв'язку, що свідчить про якість корекції навчальних досягнень учнів; підбиття підсумків уроку-співбесіди.
Систематизація та узагальнення засвоєних знань учнів є однією із цілей уроку-співбесіди. Логіка цього процесу така: від сприйняття, усвідомлення та узагальнення окремих фактів - до формування понять, категорій та систем, а від них - до засвоєння системних знань; оволодіння пріоритетними новітніми теоріями та ідеями певної науки. Його структурні частини: повторення, аналіз основних фактів, подій та явищ; узагальнення та систематизація знань, засвоєння системи знань та їх використання для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань. При цьому співбесіда має оглядовий характер:
доцільність визначення вчителем теми, цілей та завдань уроку-співбесіди, його місце в логічній структурі програмного матеріалу;
вибір і реалізація раціональних форм і засобів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці-співбесіді;
організація та управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів відповідно до поставлених цілей, завдань і змісту теми уроку-бесіди;
забезпечення у процесі співбесіди відповідної дисципліни, взаєморозуміння, взаємоповаги, усунення негативних факторів, що впливають на хід співбесіди; спрямування співбесіди в потрібне русло, що дозволяє отримати необхідну й достатню інформацію відповідно до поставленої мети;
результативність уроку-співбесіди (досягнення поставлених цілей та завдань; розкриття потенційних можливостей учнів; об'єктивність оцінки їх навчальних досягнень, пошуки резервів їх поліпшення; усунення прогалин у знаннях, підвищення інтересу до предмета та навчальної праці).
Автор: Н. Островерхова "Аналіз уроку: концепції, методики, технології"
|